Природа і людина
УРОК № 24
Тема. Джон Кітс
(1795-1821). «Про коника і цвіркуна». Поетизація образу природи у вірші, його
ідея («Поезія землі не вмре ніколи…”) Йоганн
Вольфганг Гете (1749-1832). «Нічна пісня подорожнього». Зображення взаємозв`язку різних сфер природи й людини в поетичному творі
Мета: ознайомити з
перлинами світової поезії, життям та творчістю поетів; дати поняття про тему та
ідею твору, пейзаж, епітети, метафори; розвивати навички виразного читання
поезії, спостереження над ліричним твором та його аналізу; розширювати кругозір
учнів; виховувати естетичні смаки, любов до природи, художнього слова.
Тип уроку: вивчення нового
матеріалу.
Обладнання: портрети поетів,
збірки їх творів, репродукції пейзажів різних художників (за вибором учителя),
аудіо запис «Пори року» П. Чайковського, слайд шоу визначних місць Англії та
Німеччини.
Теорія літератури: лірика (поезія, поетичний твір), тема та ідея твору, пейзаж, епітет, метафора.
ХІД УРОКУ
І. Аналіз контрольної роботи
ІІ. Мотивація навчальної діяльності школярів
Що впливає на настрій людини більше, ніж природа довкола?
Напевно, ви помічали, що в похмурий день, коли небо кошлатиться сірими хмарами,
понурих людей на вулицях набагато більше, ніж у ясну днину, коли сонце, дерева
і люди наче радіють, усміхаються одне одному. З давніх-давен природа вражала
людину своєю красою, викликала різні почуття – від щирого захоплення до
смертельного жаху. Давні люди вважали все в природі живим: гори, річки, ліси,
дерева - олюднювали їх. Талановиті поети складали гімни природі, підкреслюючи
її роль у житті людини, художники змальовували її пензлем, композитори –
звуками.
(Перегляд ілюстративних матеріалів, прослуховування
музичних фрагментів)
ІІІ. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу
Все, що ми побачили і прослухали є змалюванням природи в
різних видах мистецтва. І це називається
пейзажем. Пейзаж, або опис природи, не лише допомагає уявити місце і час
розгортання подій того чи іншого твору. Він розповідає нам про внутрішній світ
персонажа, його почуття. Тож пейзаж не лише відтворює, неначе «фотографує»
довкілля, здебільшого він тісно пов`язаний із внутрішнім світом персонажів і є
його виявом.
-
Запис до
літературознавчих словничків або зошитів
Пейзаж – опис природи в
літературному творі
- І сьогодні ми
ознайомимося із зразками справжньої поезії, для якої не існує меж, пов`язаних
із часом, місцем проживання, національністю. Усіх людей єднає вічна, нетлінна
краса. І дуже щасливою є та людина, яка
вміє осягнути цю красу серцем і душею, зобразити в поетичних рядках. І зараз ми
будемо вчитися осягати цю красу, оспівану у віршах чудових поетів.
ІУ. Оголошення теми і мети уроку
1.Слово вчителя.
На сьогоднішньому уроці є декілька понять з теорії
літератури, які ви повинні засвоїти і, можливо, вам здасться, що з ними ви
ніколи не зустрічались, але це не так і ви в цьому переконаєтесь. Для цього вам
потрібно буде згадати деякі поняття, з
якими ви вже зустрічались на уроках української літератури і , особливо,
української мови.
Знайомство з поетичними творами ми розпочнемо з поезії
англійського поета-романтика Джона Кітса «Про коника і цвіркуна».
Але спочатку познайомимось з поетовою країною – Англією
(перегляд слайд шоу про Англію).
Джон Кітс прожив
дуже коротке і нелегке життя, яке спалахнуло яскравим метеоритом на небосхилі
англійської поезії і так само стрімко згасло залишивши по собі чудові вірші,
які і сьогодні вражають читачів своєю довершеністю і красою. Адже їх автор
вважається третім (після Байрона і Шеллі) великим поетом молодшого покоління
англійських романтиків. Коли поетові було всього 15 років, він залишився
сиротою і опікуни відправили його здобувати професію лікаря в госпіталях
Лондона, так як вчитись в університеті він не мав за що. Але любов до літератури
перемогла і Джон став членом одного з літературних гуртків і зайнявся
літературною творчістю. Проте це заняття не давало йому коштів для існування і
він жив у постійній бідності. Його і без того хворобливий організм не витримав,
він захворів на сухоти і у віці 25 років помер. Але по ньому залишились його
прекрасні вірші, з одним з яких ми зараз і познайомимось.
2. Виразне читання
учителем вірша Джона Кітса «Про коника і цвіркуна» в різних перекладах:
Поезія землі не вмре ніколи.
Опівдні, як мовчать серед гілок
Птахи в гаю, невтомний голосок
Обнизує покоси й частоколи.
Це коник, він поймає гори й доли,
На стернях довгий ведучи танок,
А стомиться – стихає на часок
У затінку стебла або стодоли.
Поезія землі не оніміє:
Коли зима в мовчання крижане
Поля заковує, цвіркун у хаті
Заводить пісню, що в теплі міцніє,
Нагадуючи всім, хто задрімне,
Спів коника в траві на сіножаті. (Переклад
)
Про коника і цвіркуна
Ніколи не вмирає спів землі.
Коли вже птиці в лісові околи
Втечуть од спеки й викошене поле
На мить затихне в літньому теплі,
Озветься коник. Сівши на стеблі,
В захопленні не томлячись ніколи,
Він тішитиме сонце ясночоле –
Й тремтітимуть од щастя мотилі.
А вже в зимі, коли від холоднечі
Поглибшає в хатині тишина,
Цвіркун співає пісню нам з-під печі.
Росте в дрімоті пісня негучна,
Спів коника і літа молодечі,
Дзвінкі луги нагадує вона. (Переклад Дмитра Павличка)
3. Словникова
робота
4. Самостійне читання учнями віршів Джона Кітса
про себе, потім, за бажанням, читання вголос
5. Обмін
враженнями про прочитане, евристична бесіда
- Яке враження справили на вас вірші? Який переклад
сподобався більше? Чим саме?
- Що вразило найбільше в обох перекладах?
- Ще в початкових класах і на уроках з розвитку мовлення
ви ознайомилися з поняттям «тема». Згадайте, що таке тема твору?
- Яка тема вірша «Про коника і цвіркуна»?
- Але у кожного твору є не тільки те, про що він, тобто
його тема, але й те, заради чого він написаний, що хотів цим твором виразити
автор – його головна думка, або ідея. Попробуйте знайти, що хотів нам сказати
своїм віршем Джон Кітс. Можливо, головна думка твору є в самому вірші? Знайдіть
її.
- Отже, яка ідея вірша Джона Кітса «Про коника і
цвіркуна»?
- Що розуміє автор під словами «поезія землі»? А як
розумієте ці слова ви?
- Яких персонажів ми зустрічаємо у вірші? Що вони
уособлюють?
- Який настрій викликає у вас вірш «Про коника і
цвіркуна»? Свою думку обґрунтуйте.
Запис до
літературознавчих словничків або зошитів:
Тема літературного твору – це те, про що у творі розповідається
Ідея – головна думка
літературного твору
6. Ознайомлення з
життям і творчістю Й.В. Гете і його віршем «Нічна пісня мандрівника».
- Великий німецький поет-просвітитель Йоганн Вольфганг
Гете є автором багатьох шедеврів, якими пишається німецький народ. Серед них
всесвітньовідома трагедія «Фауст», чудова балада «Вільшаний король», з якими ви
ще зустрінетесь на шляху вивчення світової літератури, а також багато інших
творів, серед яких і чудова мініатюра
«Нічна пісня мандрівника». Шанобливе ставлення німців до Гете, вшанування його
пам`яті нагадує ставлення українців до Тараса Шевченка. Недаремно ж і сьогодні
німецький культурний центр в Україні називається саме Гете-Інститутом, хоча
Німеччина дала світові немало інших талановитих письменників, композиторів,
філософів. (Перегляд слайд шоу про Німеччину)
7. Виразне
читання вчителем вірша Гете «Нічна пісня мандрівника» (в перекладі М. Бажана) і
«Нічна пісня подорожнього» (в перекладі П. Тимочка), а також вірша Михайла
Лермонтова «Із Гете» (в перекладі Т. Масенка)
8. Виразне
читання вірша учнями (за бажанням)
9. Словникова
робота
10. Обмін враженнями, порівняння різних
перекладів вірша Гете, а також віршів Гете і Кітса
- Яке враження справив на вас вірш Гете «Нічна пісня
мандрівника»?
- Про що, по-вашому, цей вірш, тобто яка його тема?
- А яка ідея, тобто головна думка вірша?
- Яким настроєм пронизаний вірш Гете? Як він впливає на
читача?
- Який із перекладів вірша вам більше припав до душі і
чому?
- Чи зберігається ритмомелодика вірша, загальне звучання
в обох перекладах?
- Що спільного і відмінного у віршах Й.В. Гете і Джона
Кітса?
11. Слово вчителя
- Для того, щоб яскравіше описати предмет, поняття,
явище, дати їм точну, образну характеристику, письменники вживають спеціальні
засоби виразності мовлення – тропи. З деякими з них ви вже знайомилися на
уроках української літератури, як от з порівняннями, епітетами, уособленнями. З
іншими познайомитеся в 5 класі і навіть на найближчих уроках, як от з
метафорою, королевою тропів. Ще з іншими – в наступні роки вивчення літератури.
- Згадайте з української літератури, що таке епітети?
Запис до
літературознавчого словничка або зошита:
Епітети – художні
означення
Як визначити, які з означень є епітетами, а які ні?
Очікувана відповідь:
Епітети слід відрізняти від звичайних
прикметників-означень, що просто характеризують предмет, вказуючи на його
форму, розмір, колір, матеріал або властивість. Наприклад, золота обручка –
золотий характер, хижі звірі – хижі пазурі, дорослий хлопець – дорослий вчинок
тощо.
12. Виконання
завдань пошуково-дослідницького характеру
- Виписати епітети
з віршів Джона Кітса «Про коника і цвіркуна» та Гете «Нічна пісня
мандрівника», Михайла Лермонтова «Із
Гете» і визначити їх роль.
Кітс Гете Лермонтов
Невтомний (голосок); Нічна (імла); Темна (ніч) ;
довгий (танок);
лагідні (долини);
крижане (мовчання);
свіжа (мла)
V. Закріплення знань,
умінь та навичок
На основі поезії Джона Кітса «Про коника і цвіркуна»
складіть «психологічний портрет» автора, тобто дайте характеристику поетові.
Очікувана відповідь:
Поет любить природу, милується нею, переконаний у
вічності «поезії землі», спостережливий, уважний, оптимістичний.
VI. Домашнє
завдання
Навчитися виразно читати, аналізувати вірші Джона Кітса,
Й.В. Гете; прочитати статті про поетів за підручником, відповідати на запитання
підручника
VII. Підведення підсумків уроку
УРОК № 25
Тема. Генріх Гейне
(1797-1856). «Задзвени із глибини…». Втілення краси весняної природи у вірші.
Зв`язок із фольклором (пісня)
Мета: ознайомити з
життям і творчістю поета, допомогти усвідомити красу, художню майстерність його
вірша «Задзвени із глибини…»; розвивати навички виразного читання, аналізу
ліричних творів, уміння висловлювати власну думку та враження від прочитаного,
визначати художні засоби виразності; виховувати любов до природи, до поетичного
слова, естетичні смаки.
Тип уроку: вивчення нового
матеріалу.
Обладнання: портрет
письменника, збірки його творів, репродукції пейзажів, фотоматеріали, аудіо -
та відеозаписи
ХІД УРОКУ
І. Мотивація навчальної діяльності школярів
- Природа, різні
пори року завжди надихали поетів, музикантів, художників на створення шедеврів.
Одним з них можна з повним правом назвати вірш «Задзвени із глибини…» ще одного
великого німця - поета-романтика ХІХ ст. Генріха Гейне. Багато поколінь людей
отримують справжню насолоду, читаючи глибоко ліричні, пронизливі твори цього
видатного німецького поета. Сподіваюсь, що й ви не залишитеся байдужими до його
поетичних шедеврів.
ІІ. Оголошення теми й мети уроку
ІІІ. Актуалізація опорних знань
Виразне читання віршів Джона Кітса «Про
коника і цвіркуна» та Гете «Нічна пісня мандрівника» з висловленням власних
вражень та частковим аналізом
Повторення літературознавчих понять
«пейзаж», «тема», «ідея». Визначення теми та ідеї вивчених поезій.
«Усне малювання»
Створіть словесну
картину, зображену в поезії Гете, додавши власні деталі, прикмети.
ІУ. Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу
1. Слово вчителя
Розповідь про
великого німецького поета Генріха Гейне хочу розпочати з вірша відомого
українського поета Максима Рильського, який створив образ поета-романтика, який
навмисне ховає свої почуття за маскою блазня.
Арлекін з трояндою
в руці
Йде серед буйного
карнавалу.
Щоки і чоло в
смішній муці,
А в очах далекий
відблиск жалю.
Правда, смішно
вірити й любить,
Правда, смішно з
квітів милуватись?
Скільки років,
скільки вже століть
Люди вміють їсти й
цілуватись?
Він сміється, щоб
не заридать,
Він плига під звуки
сарабанди,-
Та нікому б не
здолав оддать
Арлекін кривавої
троянди!
Попри карнавальну
зовнішність, у серці поета-Арлекіна живе нездоланна віра у силу мистецтва,
краси та любові, які символізує троянда. Квіти - одне з найпрекрасніших творінь
природи, це те найсвятіше, найзаповітніше, невимовне, що приховане в глибинах
душі. Те, що квіти приносять радість, естетичну насолоду, знають усі. Та квіти
мають ще й певну мову, наділені певним символічним значенням.
Генріх Гейне в
збірці «Нові поезії», наслідуючи фольклорні традиції свого народу, у вірші
«Задзвени із глибини…» звертається також до образу троянди. Прослухайте цей
вірш і спробуйте пояснити, що символізує троянда в даній поезії.
Задзвени із глибини
Тихої печалі,
Мила пісенько весни
Линь все далі й
далі!
Линь, дзвени,
знайди той дім,
В квітах сад
зелений,
І троянду перед ним
Привітай від мене.
Переклад Л. Первомайського
Очікувана
відповідь:
У вірші Гейне
маленька квітка стала образом-символом весни, оновлення, отчого дому. Поет не
відкрив чогось нового в поетичному світі, але додав до нього своє бачення
традиційного символу, який існує багато років.
2.
Виразне читання вірша Гейне «Задзвени із глибини…» учнями про себе та
вголос (за бажанням)
3.
Словникова робота
4.
Обмін враженнями про вірш, евристична бесіда
- Про яку пору року
йдеться у вірші?
- Яким настроєм
пронизаний вірш?
- Визначте тему та
ідею даного вірша.
- Які образи, крім
троянди, зустрічаються в поезії? Що вони означають?
- Випишіть в зошити
епітети, використані Гейне (тиха (печаль), мила (пісенька), зелений (сад)).
Який настрій вони створюють?
5. В
літературних творах, як ви вже знаєте, є не лише епітети, а й інші засоби
виразності, або тропи. І сьогодні ми познайомимося з королевою троп –
метафорою. З уроків української мови ви знаєте про те, що в слові є не лише
пряме значення, але й переносне. Але в
літературі використовується не лише переносне значення слів, але й перенесення
ознак одного предмета або явища на інші на основі подібності чи контрасту. Це і
є метафора. Наприклад, океан пахощів. Слово океан тут використано в переносному
значенні – щось безмежне і неосяжне: пахощі літньої ночі різноманітні, не мають
меж і осягнути їх неможливо.
Запис в літературознавчі словнички або в
зошити:
Метафора – слово
або словосполучення, яке переносить ознаки одного предмета або явища на інші на
основі подібності чи контрасту.
Одним із видів
метафори є прийом персоніфікації, або «олюднення», коли природа, наприклад,
ніби жива істота, тремтить, чує, спить тощо.
Запис в літературознавчі
словнички або зошити:
Персоніфікація
(уособлення) – уподібнення неживих предметів чи явищ природи людським якостям.
Це один із видів метафор.
- Наведіть приклади
метафор у вивчених віршах (Дж. Кітса – голосок обнизує, зима заковує, цвіркун
заводить пісню; Г. Гейне – пісенько, знайди дім, привітай троянду; Й.В. Гете –
ніч лягла; вкрила мла). Яка роль метафор у
названих віршах? Як вони допомагають розкрити ідею? Який настрій
створюють?
6. Завдання пошуково-дослідницького характеру
(виконується в групах)
І група знаходить образи, засоби виразності вірша Джона Кітса
«Про коника і цвіркуна» і пояснює, як автор з їх допомогою розкриває ідею
вірша?
Очікувана відповідь
У вірші яскраві
образи коника і цвіркуна, один з яких символізує літо, сонце, зелені трави, невтомне
стрекотання і рух, а інший – зиму, теплий дім, затишок, спокій і сон, але
обидва ці образи доповнюють один одного і ніби символізують вічну поезію землі.
Розкрити ідею вірша про те, що поезія землі вічна допомагають засоби
виразності: епітети – невтомний (голосок), довгий (танок), крижане (мовчання);
метафори – поезія землі не вмре, не оніміє; голосок обнизує, коник поймає, зима
заковує, цвіркун заводить пісню, спів коника.
ІІ група порівнює різні
переклади вірша Й.В. Гете «Нічна пісня мандрівника» і аналізує їх настрій.
Очікувана відповідь
У вірші Й.В. Гете в перекладі М. Бажана
зображено спокійний, лагідний нічний пейзаж завдяки зменшувально-пестливому
слову «вітрець», словосполученню «пташиний грай» в значенні «пташині ігри,
галас».
У поезії М Лермонтова в перекладі Т.
Масенка нічний пейзаж дихає величчю й лагідністю, тиша аж бринить. Це враження
створюється за допомогою подвійного заперечення («Не курять дороги, листя не
тремтить»). «Бажаний спокій, відпочинок такий близький!» - переконує нас автор.
ІІІ група виявляє риси
фольклору у вірші Г. Гейне «Задзвени із глибини…»
Очікувана відповідь
Генріх Гейне у
вірші «Задзвени із глибини…» використав образ троянди, характерний для усної
народної творчості, як символ весни, оновлення, отчого дому. Характерними для
фольклору є також епітети – тиха печаль, мила пісенька, зелений сад; повтори –
линь все далі й далі; линь, дзвени. Та й сам вірш нагадує і за змістом і за
формою народну пісню.
V. Закріплення знань, умінь та навичок
Згадати, з якими
тропами познайомилися на уроці і навести приклади їх використання у вивчених
віршах.
VI. Домашнє
завдання
Виразно читати та
аналізувати вірші Д. Кітса, Й.В. Гете, Г. Гейне. Вивчити напам`ять вірш, що сподобався. Намалювати ілюстрації до вивчених віршів (за бажанням)
УРОК № 26
Тема. /Виразне читання напам`ять поезій Генріха Гейне «Задзвени із глибини…» та Йоганна Вольфганга Гете «Нічна пісня
подорожнього»
Мета: поглибити знання
учнів з теорії виразного читання; розвивати навички виразного читання напам`ять
поетичних творів; вміння передавати почуття, настрої, емоції, виражені у
віршах, за допомогою інтонації, міміки, жестів; виховувати любов до природи, до
людини, до поезії, прагнення до самовдосконалення, естетичні смаки
Тип уроку: урок
виразного читання (конкурс на кращого читця)
Обладнання: портрети
письменників, репродукції з картин відомих художників відповідної тематики,
ілюстрації до творів про природу учнів, грамоти або сувеніри для переможців
конкурсу читців
Теорія літератури:
виразне читання та його складові (темп, інтонація, пауза, логічний наголос), віршована
мова
ХІД УРОКУ
І. Мотивація навчальної діяльності
Слово вчителя. Ви,
напевне, помічали, що красиве, виразне, вдумливе читання завжди справляє
приємне враження, краще сприймається для розуміння та запам`ятовування. Проте не всім однаково добре вдається гарно
читати, щоб володіти увагою слухачів і якнайкраще передавати зміст вивчених
творів. Але цього вміння можна навчитися, адже є ціла наука виразного читання,
з деякими складовими якої ми вже знайомі, а з іншими познайомимося на уроці.
Оголошення теми й
мети уроку
ІІ. Актуалізація опорних знань
Бесіда
1. Що таке виразне
читання?
2. За якими критеріями оцінюється виразне
читання? (Знання тексту, виразність читання, передача голосом думок, настроїв,
почуттів, виражених в творі).
3. Поясніть, що означає кожен критерій?
4. Якою мовою написані вивчені твори?
(Віршованою)
5. Що таке віршована мова? (Це по-особливому
організована мова, для неї характерні
ритм, рима, твори написані строфами)
ІІІ. Сприйняття і засвоєння навчального матеріалу
- Познайомимося з
основними складовими виразного читання. (Визначення записати в зошити або
літературознавчі словнички).
Темп - швидкість
читання. Буває швидкий, пришвидшений, середній, повільний.
Інтонація – словесний
малюнок, який підкреслює мету висловлювання, його емоційну забарвленість. Існує
понад 20 видів інтонацій (розповідна, питальна, спонукальна, оклична, сумна,
гнівна, ніжна, зажурена, весела, жартівлива, пафосна, піднесена, підвищена,
знижена тощо).
Пауза – зупинка голосу на
певний час з метою виділення, підкреслення певного виразу, відділення однієї
думки від іншої. Паузи бувають короткими (на деяких комах, у довгих
висловлюваннях без розділових знаків), середніми (на деяких комах, тире,
двокрапках), довга (крапка, три крапки, в кінці віршованого рядка).
Логічний наголос – виділення голосом найважливішого слова, головного у висловлюванні.
Крім цих складових,
відповідними повинні бути також міміка і жести, проте їх не повинно бути
забагато.
IV. Конкурс на
кращого читця віршів Г.Гейне та Й.В. Гете
Слово вчителя. Краса поезії найбільше відчувається, коли вірші читаються
вголос, коли читець уявляє те, про що він говорить, і вміє засобами виразного
читання передати почуття автора та свої власні, розкрити душу поета. Адже
Душа поета – вічна таїна,
Всі засміються, а вона заплаче,
Бо свідком стільки раз була вона
Розлук земних і зоряних побачень.
Вона йому яснила хмурий день,
Очей не відривала від кохання,
Щоб він знаходив вірші для пісень,
Щоб кожна пісня не була остання.
Душа поета – крило любові,
Вона у пісні, вона у слові,
Душа поета, вона в безсонні,
Вона в молитві, в святій іконі.
Душа поета в словах привіту,
Де правда гордо іде по світу.
Душа поета – сльозинка щастя,
Почуйте душу, і вам воздасться!
Душа поета входить в кожний зал,
Чи залітає, як небесна птиця,
Вона не просить квітів чи похвал,
Вона лиш хоче людям поклониться.
Душа поета як тонка струна
І водночас безмежна, як планета,
Схиляє небо до землі вона,
Щоб ви відчули зоряність поета!
Тож спробуйте своїм виразним читанням віршів вивчених поетів передати
настрої і почуття, виражені в поезіях і те, що відчули в цих поезіях ви.
Проводимо конкурс на кращого читця поезій Г. Гейне та Й.В. Гете.
- Обрання журі з допомогою лічилки, або якщо клас невеликий, виступ читця оцінює
кожен учень.
Оцінюється:
- знання тексту;
- виразність
декламування;
- артистичність (кожен пункт оцінюється в 12 балів).
V.
Підведення підсумків конкурсу, нагородження
переможців, оцінювання результатів
VI. Підбиття
підсумків уроку
Інтерактивна вправа
«Мікрофон». Учням пропонується закінчити одне з речень (головна умова – не
повторюватись)
На уроці мені
найбільше сподобалось…
Найкраще душу
поетів виразити вдалося, на мою думку, …
Мені надовго запам`ятається …
Я зрозумів
(зрозуміла), що виразне читання - …
VII. Домашнє завдання. Прочитати про Сетона-Томпсона за
підручником. Розпочати читання оповідання «Лобо»
УРОК № 33
Тема. Розвиток зв`язного
мовлення. Твір-характеристика персонажа за простим планом
Мета: Допомогти учням
глибше зрозуміти характер персонажа та його значення для розкриття головної
думки твору; розвивати писемне мовлення учнів, образне та логічне мислення,
уміння працювати з текстом художнього твору; виховувати любов до природи, найкращі
людські якості.
Тип уроку: розвиток зв`язного мовлення
Обладнання: портрет
письменника, ілюстрації до твору
Теорія літератури: образ героя, план, художні засоби
ХІД УРОКУ
І. Мотивація навчальної діяльності школярів
- Кому з нас не
хочеться бути добрим співрозмовником, з яким цікаво спілкуватися? Хто не хотів
би мати багато друзів? Хто не мріяв досягати успіху в якихось перемовинах? А це
значною мірою залежить від того, наскільки добре ми володіємо мовою, засобами
виразності, прийомами переконання. І саме це завдання покликані виконувати
спеціальні уроки, які є в курсах української мови і літератури, і світової
літератури – це уроки розвитку зв`язного мовлення. Якраз такий урок ми
проведемо сьогодні.
ІІ. Оголошення теми й мети уроку
ІІІ. Актуалізація опорних знань
1. Робота з
орієнтовним планом-характеристикою літературного персонажа (на дошці)
- Ім `я персонажа, його місце в творі.
- Зовнішній вигляд,
портрет героя
- Його риси
характеру, вчинки, ставлення до інших героїв твору.
- Ставлення інших
героїв до персонажа.
- Ставлення автора
до свого героя.
- Моє ставлення до
героя літературного твору.
2. Повторити, що
таке цитати і як їх використовувати в своєму творі.
Цитата – це коротенькі
уривки з твору, які підтверджують ваші думки про літературного героя. Цитати
беруться в лапки. Їх повинно бути небагато (2-3 на весь твір).
IV. Робота над
темою уроку
1. Складання плану твору учнями самостійно.
2. Перевірка складених планів, вибір найкращих варіантів
Орієнтовний план
1) Лобо- головний герой оповідання Сетона-Томпсона.
2) Фізична досконалість, зовнішня краса героя.
3) «Людські» риси характеру тварини – кмітливість,
хитрість, спостережливість, вірність зграї та подрузі, туга за втраченим
життям.
4) Любов до Лобо оповідача, повага мисливців.
5) Моє ставлення до володаря Курумпо.
3. Написання твору на чернетках. Прослуховування кількох
творів з коментарями
4. Написання творів у чистовому варіанті (обсяг твору – 3І4 сторінки)
Зразок твору, написаного від
імені героя
Я – Лобо
Я – вовк.
Живу в Канаді, у великій скотарській окрузі Курумпо. Я – ватажок вовчої зграї.
Мою зграю бояться всі люди в окрузі, тому що ми полюємо на їхню худобу. Деколи
ми її навіть не їмо, а просто загризаємо задля розваги. Потрібно ж нам якось
веселитися. Я нічого не боюся, окрім того, що у всіх тутешніх чоловіків є
рушниці. І тому я наказую своїй зграї не наближатися до людини. Звичайно, мене і моєї зграї люди хочуть позбутися, адже
ми завдаємо їм великої шкоди. Та це їм ніколи не вдасться.
Одного разу я
зі своєю зграєю пішов на полювання. Ми побачили череду корів і вибрали собі
телицю. Тільки зграя її роздерла, як ми почули голос ковбоя і втекли. Через
деякий час ми повернулися, але я зупинив зграю, тому що відчув дивний запах. Це
була отрута. Ми відокремили всі отруєні частини, а все інше спожили. Пастки ж
людей не давали мені і моїй зграї спокою, вони були на кожному кроці. Якось ми
поверталися з полювання, аж тут на стежині лежать печінка і нирки телиці. Я
відразу зрозумів, що вони так просто тут не лежали б, це все «подарунки»
мисливців. І ще одна частина моєї здогадки така: останнім часом дуже вже багато
м`яса
лежить на полі. Це, напевне, люди про нас, вовків, так «дбають», але ми
не голодні. Я вирішив подякувати тому «доброму» чоловікові, склав всі куски на
купу і обгидив їх, висловивши таким чином йому свою «подяку». Люди ставлять на
нас, вовків, не тільки м`ясні приманки, але й замасковані капкани. Одного разу
я, як завжди, вів свою зграю на полювання. Раптом я знову відчув дивний запах
від того місця, на яке я мав ставати. Отрута? Ні, це, здається, метал. Я
відходжу назад і починаю гребти землю навкруг того місця. Аж ось клацнули
лещата. Мої здогадки були вірними – то замаскований капкан. Інші капкани я
знаходив так само. Ще у мене є подруга – вовчиця. Я все їй дозволяю. Вона
навіть йде зі мною попереду. Ось і сьогодні вона поруч. Та нам знову
трапляється пастка – зарізана телиця. Я наказую всім вовкам не зачіпати її. Та
моя подруга не слухає мене, кидається обнюхувати телицю і потрапляє в пастку.
На щастя, вона може бігти, хоча їй і заважає голова телиці. А втім, вона сильна
вовчиця і якось позбудеться капкана. Я і зграя повертаємося додому. Наступного
ранку я чую поклик моєї подруги. Вона просить допомоги. Я їй відповідаю, але
допомогти не можу, тому що біля неї люди. Коли люди пішли, я біжу на те місце,
звідки чувся поклик вовчиці. Це місце залила кров, і я розумію, що мою подругу
вбито. З цього часу я перестаю боятися людей і біжу до них, щоб вони повернули
її мені. Я кружляю навколо їхніх осель і на полі знаходжу тіло своєї подруги. Я
відразу ж кидаюсь до неї, та попадаю у пастку. На другий день до мене приходять
люди. Я намагаюсь втікати, але мені заважають капкани. Люди кидають мені ласо,
і я хватаю його зубами. Два дні і дві ночі я лежу прикутий. Мене покидають
сили. Та я не втрачаю надії і кличу своїх підданих, та ніхто не йде мені на
допомогу. Я прощаюся зі всіма своїми володіннями. І мені дуже жаль, що я вже
більше ніколи їх не побачу.
Роздольська Алла, 2006 р.
V. Домашнє
завдання
Повторити тему «Людина і природа». Підготуватись до
контрольної роботи
УРОК № 34
Тема. Контрольна робота з теми «Людина і природа»
Мета: Систематизувати й узагальнити знання з теми; виявити
рівень знань, умінь та навичок учнів з метою їх корекції; розвивати пам`ять,
творче, асоціативне та логічне мислення школярів, уміння висловлюватися з
приводу прочитаного, аналізувати літературні твори; виховувати любов до
природи, гуманізм, естетичні смаки.
Тип уроку: урок узагальнення і
систематизації знань, умінь і навичок
Обладнання: завдання різних рівнів складності
Теорія літератури: тема та ідея
літературного твору, пейзаж, художній образ, ліричний твір, епітети, метафори,
уособлення, строфа, ритм, рима
ХІД УРОКУ
І. Оголошення теми й мети уроку, мотивація навчальної діяльності учнів
ІІ. Основний зміст роботи
1. Інструктаж до виконання різнорівневих завдань
2. Виконання контрольної роботи
І варіант
Початковий та середній рівні. Тести
1. Джон Кітс є поетом:
а) французьким; б) англійським; в) німецьким.
2. Вірш «Задзвени із глибини» написав: а) Джон Кітс; б)
Й.В. Гете; в) Г. Гейне.
3. Художнім означенням називається: а) антитеза; б)
епітет; в) метафора.
4. Фольклорний образ-символ, зображений Г. Гейне у вірші
«Задзвени із глибини»: а) сад; б) троянда; в) пісенька.
5. Велика скотарська округа, «володарем» якої був вовк,
головний герой оповідання Е. Сетона-Томпсона «Лобо»: а) Канада; б) Онтаріо; в)
Курумпо.
6. Неслухняна подруга Лобо, якій він дозволяв робити, що
заманеться: а) Багіра; б) Дорофея; в) Бланка.
Достатній рівень. Відповіді на запитання
1. Що таке тема літературного твору? Визначте тему та ідею вірша Джона Кітса «Про
коника і цвіркуна».
2. Наведіть приклади використання метафор у вивчених
поезіях Джона Кітса, Й.В. Гете, Г. Гейне.
3. Чи міг, по-вашому, Лобо врятуватися від загибелі?
Високий рівень. Творча робота. Розгорнута відповідь на запитання
Люди чи
тварини в оповіданні Е. Сетона-Томпсона «Лобо» виглядають привабливіше і чому?
ІІ варіант
Початковий і середній рівні. Тести
1. Г. Гейне є представником літератури: а) німецької; б)
англійської; в) російської.
2. Автор поезії «Нічна пісня мандрівника»: а) Г.Гейне; б)
Дж. Кітс; в) Й.В. Гете.
3. Перенесення ознак з одного предмета на інший методом
співставлення або контрасту – це а)
метафора; б) епітет; в) антитеза.
4. Символ невмирущості поезії землі, літа і зими у вірші
Джона Кітса «Про коника і цвіркуна»: а) птахи і пісні; б) коник і цвіркун; в)
стодоли і хати.
5. Чудова ілюстрована книга – мрія 10-літнього Е.
Сетона-Томпсона, на яку він заробляв свої перші гроші: а) “Птахи Канади»; б) «Тварини Канади»; в) «Динозаври».
6. «Володар» великої скотарської округи, ватажок вовчої
зграї, головний герой оповідання Е. Сетона-Томпсона: а) Дік; б) Лобо; в) Дінгою
Достатній рівень. Відповіді на запитання
1. Що таке тема літературного твору? Визначте тему та
ідею вірша Г. Гейне «Задзвени із глибини…» або Й.В. Гете «Нічна пісня
мандрівника».
2. Хто, на вашу думку, винен у тому, що Лобо загинув?
3. Наведіть приклади використання епітетів у вивчених
творах Д. Кітса, Й.В. Гете, Г. Гейне, Е. Сетона-Томпсона.
Високий рівень. Творча робота. Розгорнута відповідь на запитання
Доведіть, що автор
оповідання «Лобо» з любов`ю
та співчуттям ставиться до свого героя.
ІІІ. Домашнє завдання. Прочитати про Марка
Твена за підручником . Розпочати читання повісті «Пригоди Тома Сойєра» (1-3
розділи)
Комментариев нет:
Отправить комментарий